Библиотека-филиал №4 им.М.Коцюбинского

Величайшее сокровище — хорошая библиотека.

В.Белинский

История библиотек города Симферополя

Библиотека Рабочего поселка в 1935 г. по ул.Войкова (ныне А.Караманова), 6

Л. А. Платонова

Л. И.Шигова

Т.П.Годлевская

История библиотеки им. М. Коцюбинского

Библиотека-филиал № 4 им. М. Коцюбинского ранее называлась «Библиотека Рабочего поселка» и была открыта в 1935 году по линии Отдела народного образования и относилась к Центральному району, располагалась в здании по ул. Войкова, 12, затем, в 1938 г., переехала в здание по ул. Войкова, 6. Первоначальный книжный фонд библиотеки составлял 1136 экз. книг и журналов, платных работников – 1.

Интересный факт: библиотека Рабочего поселка была единственной массовой библиотекой в городе, в которой имелся телефон (номер. тел.: 4-22).

Библиотека быстро приобретает популярность среди населения, ее фонды пополняются новой литературой. Так, к концу 1936 г. фонд библиотеки вырос до 1535 экз. книг и журналов, в 1939 г. – 4818 экз.

К 1941 г. книжный фонд библиотеки составлял около 5000 экз. Во время гитлеровской оккупации 1941-1944 гг. книжный фонд был полностью уничтожен, но помещение уцелело. Библиотека возродилась лишь 27 апреля 1944 г. Центральной областной библиотекой было выделено 400 экз. книг, а менее чем через месяц Приказом от 18 мая 1944 г. по Управлению Госфонда литературы целенаправленно библиотеке Рабочего поселка было направлено 2000 книг.

В 1944 году в библиотеку приходит сначала библиотекарем, а с 1945 г. заведующей Караманова Полина Сергеевна, мама выдающегося крымского композитора с мировым именем Алемдара Караманова. Это благодаря творческой деятельности Полины Сергеевны начал формироваться послевоенный фонд библиотеки и приобреталась ее популярность среди жителей микрорайона.

В первые послевоенные годы продолжается активное восстановление библиотечной сети города, но библиотеки все еще находятся в тяжелом материальном положении. Так, на заседании горисполкома 25 октября 1946 года отмечалось, что библиотека Рабочего поселка размещена в неудовлетворительном помещении и не имеет достаточно оборудования.

В 1950 г. фонд уже составил 8839 экз. К этому времени библиотекари заново написали и оформили систематический каталог и приступили к организации алфавитного каталога.

В эти годы библиотека осуществляла культурное шефство над сельской библиотекой и избой-читальней с. Заводское.

В летнее время 3 раза в неделю библиотека продолжала выносить детскую читальню в парк рабочего поселка – «Зеленая читальня».

Однако не все было гладко. Так, в отчете о работе библиотеки за 1951 г. П.С. Караманова отмечала, что «читатели совершенно лишены возможности пользоваться газетами и журналами, книгами в самой библиотеке (на абонементе также недостаточно места)». И, тем не менее, значительно вырос книжный фонд – 10702 экз., возросли – количество читателей – 1725; был полностью составлен систематический каталог и частично алфавитный; велись картотеки; продолжали действовать 3 передвижки и 3 книгоношеских пункта.

В 1954 году (точная дата пока не установлена) в связи с присоединением Крыма к Украинской ССР и 90-летием со дня рождения классика украинской литературы М.М. Коцюбинского библиотеке было присвоено его имя.

В 1961 г. библиотека переехала в новое помещение (ул. Севастопольская, 68/4), т.к. ее площадь увеличилась до 75 м²; книжный фонд составил: на 1.01.1961 г. – 30121 экз., а на 1.01.1062 г. – 32966 экз.

В 1964 г. библиотекой заведует уже Лидия Александровна Платонова. В отчете о работе библиотек г. Симферополя в 1964 г. в разделе «Каталоги библиотек города» отмечается, что алфавитный и систематический каталоги библиотеки им. Коцюбинского находятся «в очень плохом состоянии».

В этот же период в библиотеку пришла девушка без библиотечного образования, но с удовольствием взявшаяся за эту интересную работу. Со временем Инна Денисовна Лысенко стала заведующей библиотеки и оставалась ею на протяжении 35 лет.

24 ноября 1970 г. Симферопольский горсовет принимает решение «Об улучшении библиотечного обслуживания города», в котором, в частности, определяется библиотечное районирование города: библиотеке им. М. Коцюбинского отводился микрорайон в границах ул. Козлова, стадион до ул. Херсонская, в котором на то время проживало 13 тыс. человек, а также намечалось в 1970 г. переместить библиотеку в новое помещение.

Перемещение не состоялось.

В 1974 г.библиотека, наконец, переехала в новое улучшенное помещение по ул. Поповкина, д. 16, площадь – 110 м². В библиотеке стал работать абонемент и чит. зал (12 посадочных мест); книжный фонд составил 38596 экз., действовало 5 передвижек.

В этот период зав.читальным залом работает Наталья Николаевна Фомина – ныне зам директора Республиканской юношеской библиотеки. Заслуженный работник культуры АРК.

В связи с решением Симферопольского горсовета 1977 г. «О централизации сети государственных массовых библиотек г. Симферополя» библиотека им. М. Коцюбинского реорганизована в филиал № 4 ЦГБ им. К.А. Тренёва.

В «Объяснительной записке к сводке годовых отчетов массовых библиотек Министерства культуры УССР за 1979 г.» отмечается, что библиотека им. Коцюбинского находится в неприспособленном помещении по ул. Поповкина. Но, несмотря на материальные трудности, является школой передового опыта по пропаганде естественно-научной и атеистической литературы

В 70-80 гг. в библиотеке работает и великолепная женщина, ныне зав. библиотекой музыкального училища – Годлевская Татьяна Павловна.

В течение почти 20 лет в библиотеке работала замечательный человек, милая женщина - Людмила Ивановна Шигова – ныне зав. библиотекой школы искусств №2.

Современный фонд библиотеки насчитывает более 25 тыс. книг. Библиотека обслуживает более 3000 пользователей: рабочих служащих, пенсионеров, учащихся старших классов школ, лицеев, гимназий, студентов вузов, колледжей, училищ.

Сегодня библиотека, помимо удовлетворения запросов пользователей, организует массовую работу среди населения микрорайона: вечера и диспуты, конкурсы и викторины, информ-досье и книжные выставки, просмотры, пресс-информации и многое другое. Эти мероприятия проводятся в содружестве с администрацией парка им. Т.Г. Шевченко, СОШ № 2 и жителями микрорайона.

Історія бібліотеки ім. М. Коцюбинського

Бібліотека-філія № 4 ім. М. Коцюбинського раніше називалася «Бібліотека Робочого селища» і була відкрита в 1935 році по лінії Відділу народної освіти і ставилася до Центральному району, розташовувалася в будівлі по вул. Войкова, 12, потім, в 1938 р., переїхала в будівлю по вул. Войкова, 6. Початковий книжковий фонд бібліотеки становив 1136 прим. книг і журналів, платних працівників - 1.
Цікавий факт: бібліотека Робочого селища була єдиною масової бібліотекою в місті, в якій мався телефон (номер. тел.: 4-22).
Бібліотека швидко набуває популярності серед населення, її фонди поповнюються новою літературою. Так, до кінця 1936 р. фонд бібліотеки зріс до 1535 прим. книг і журналів, в 1939 р. - 4818 екз.
До 1941 р. книжковий фонд бібліотеки становив близько 5000 екз. Під час гітлерівської окупації 1941-1944 рр.. книжковий фонд був повністю знищений, але приміщення вціліло. Бібліотека відродилася лише 27 квітня 1944 Центральної обласною бібліотекою було виділено 400 екз. книг, а менш ніж через місяць Наказом від 18 травня 1944 р. по Управлінню Держфонду літератури цілеспрямовано бібліотеці Робочого селища було направлено 2000 книг.
У 1944 році в бібліотеку приходить спочатку бібліотекарем, а з 1945 р. завідуючою Караманова Поліна Сергіївна, мама видатного кримського композитора зі світовим ім'ям Алемдара Караманова. Це завдяки творчій діяльності Поліни Сергіївни почав формуватися післявоєнний фонд бібліотеки і купувалася її популярність серед жителів мікрорайону.
У перші повоєнні роки триває активне відновлення бібліотечної мережі міста, але бібліотеки все ще знаходяться у важкому матеріальному становищі. Так, на засіданні міськвиконкому 25 жовтня 1946 зазначалося, що бібліотека Робочого селища розміщена в незадовільному приміщенні і не має достатньо обладнання.
У 1950 р. фонд уже склав 8839 екз. До цього часу бібліотекарі заново написали і оформили систематичний каталог і приступили до організації алфавітного каталогу.
У ці роки бібліотека здійснювала культурне шефство над сільською бібліотекою і хатою-читальнею с. Заводське.
У літній час 3 рази на тиждень бібліотека продовжувала виносити дитячу читальню в парк робочого селища - «Зелена читальня».
Однак не все було гладко. Так, у звіті про роботу бібліотеки за 1951 П.С. Караманова відзначала, що «читачі абсолютно позбавлені можливості користуватися газетами і журналами, книгами в самій бібліотеці (на абонементі також недостатньо місця)». І, тим не менш, значно зріс книжковий фонд - 10 702 прим., Зросли - кількість читачів - 1725; був повністю складений систематичний каталог і частково алфавітний; велися картотеки; продовжували діяти 3 пересувки і 3 кнігоношескіх пункту.
У 1954 році (точна дата поки не встановлена) у зв'язку з приєднанням Криму до Української РСР та 90-річчям від дня народження класика української літератури М.М. Коцюбинського бібліотеці було присвоєно його ім'я.
У 1961 р. бібліотека переїхала в нове приміщення (вул. Севастопольська, 68/4), тому її площа збільшилася до 75 м2; книжковий фонд становив: на 1.01.1961 р. - 30 121 прим., а на 1.01.1062 р. - 32 966 прим.
У 1964 р. бібліотекою завідує вже Лідія Олександрівна Платонова. У звіті про роботу бібліотек м. Сімферополя в 1964 р. в розділі «Каталоги бібліотек міста» наголошується, що алфавітний і систематичний каталоги бібліотеки ім. Коцюбинського знаходяться «в дуже поганому стані».
У цей же період в бібліотеку прийшла дівчина без бібліотечної освіти, але із задоволенням узялася за цю цікаву роботу. З часом Інна Денисівна Лисенко стала завідуючою бібліотеки і залишалася нею впродовж 35 років.
24 листопада 1970 Сімферопольська міськрада ухвалює рішення «Про поліпшення бібліотечного обслуговування міста», в якому, зокрема, визначається бібліотечне районування міста: бібліотеці ім. М. Коцюбинського відводився мікрорайон в межах вул. Козлова, стадіон до вул. Херсонська, в якому на той час проживало 13 тис. осіб, а також намічалося в 1970 р. перемістити бібліотеку в нове приміщення.
Переміщення не відбулося.
У 1974 г.бібліотека, нарешті, переїхала в нове покращене приміщення по вул. Поповкіна, д. 16, площа - 110 м2. У бібліотеці почав працювати абонемент і чит. зал (12 посадочних місць); книжковий фонд становив 38596 прим., діяло 5 передвіжек.У цей період зав.чітальним залом працює Наталя Миколаївна Фоміна - нині заступник директора Республіканської юнацької бібліотеки. Заслужений працівник культури АРК.

У зв'язку з рішенням Сімферопольської міськради 1977 «Про централізацію мережі державних масових бібліотек м. Сімферополя» бібліотека ім. М. Коцюбинського реорганізована в філія № 4 ЦМБ ім. К.А. Треньова.
У «Пояснювальній записці до зведення річних звітів масових бібліотек Міністерства культури УРСР за 1979 р.» зазначається, що бібліотека ім. Коцюбинського знаходиться в непристосованому приміщенні по вул. Поповкіна. Але, незважаючи на матеріальні труднощі, є школою передового досвіду по пропаганді природничо-наукової та атеїстичної літератури
У 70-80 рр.. в бібліотеці працює і чудова жінка, нині зав. бібліотекою музичного училища - Годлевська Тетяна Павлівна.
Протягом майже 20 років у бібліотеці працювала чудова людина, мила жінка - Людмила Іванівна Шігова - нині зав. бібліотекою школи мистецтв № 2.
Сучасний фонд бібліотеки налічує більше 25 тис. книг. Бібліотека обслуговує понад 3000 користувачів: робітників службовців, пенсіонерів, учнів старших класів шкіл, ліцеїв, гімназій, студентів вузів, коледжів, училищ.
Сьогодні бібліотека, крім задоволення запитів користувачів, організовує масову роботу серед населення мікрорайону: вечори і диспути, конкурси та вікторини, інформ-досьє і книжкові виставки, перегляди, прес-інформації та багато іншого. Ці заходи проводяться у співдружності з адміністрацією парку ім. Т.Г. Шевченка, ЗОШ № 2 та мешканцями мікрорайону.

П.С. Караманова

И. Д. Лысенко

Н.Н. Фомина

Л.В. Мещерякова

Коллектив библиотеки 2011 г.

Бесплатный хостинг uCoz